Тегов пока нет.
У дитинстві завжди вірила казкам і думала, що й для мене обов’язково знайдеться принц, королівство і декілька фей на додачу. Подорослішавши, зрозуміла, що живу в чарівній країні з самобутньої історією, смарагдовими Карпатами, волошковими озерами, щирими усміхненими людьми, неймовірними амбіціями й просто шаленою любов’ю до волі. Чим вам не казка? Зовсім інше питання чи все тут так добре як гадалося? Не зовсім. Хочу сказати, що поганці є всюди. Вони просто необхідні задля балансу у світі та дійсно казкового життя. Навіть у Андерсена негідники були, проте вкінці завжди очікував феєричний «хепі енд». Не зважаючи на всіх тих поганців, головні герої ставали винятково щасливими людьми… Я щиро вірю, що сьогоднішнє становище України лише один з тих етапів казки. Упевнена, що злодіїв буде покарано. А потім всі просто усміхнуться, з полегшенням зітхнуть і житимуть довго і щасливо… Напевно, так і воно і буде. Національна свідомість прийшла врешті-решт до тями, вийшла з такої тривалої коми, а українська молодь таки прагне чогось... І це не просто слова, заклики, фантазії чи мрії. Тут ідеться про реальні дії, справжні подвиги та вчинки дійсно свідомих українців.